У мене завжди були проблеми з вагою. Під час пубертатного періоду сильно набрала, з’явився целюліт, висипання на шкірі обличчя. Ще й збій гормонів стався. Я довго намагалася схуднути, ледь не щодня після уроків бігала на тренування. Фітнес, кардіо, дієта, рахування калорій. Так заздрісно було, коли мої однокласниці можуть пачками їсти шоколадка та їм нічого не буде!
У 17 років я нарешті отримала фігуру мрії – 60 кілограмів. Були невеликі кубики персу, підтягнуті сідниці, талія, просто 90-60-90. Однак, тренування та дієти я не закидала. Бувало, що на різні дні народження друзів брала з собою лоточок з салатом.
Але у 25 я вирішила пожертвувати своїм розкішним тілом заради чоловіка. Олег ще на початку стосунків почав говорити за те, скільки хоче дітей:
– Ну я матиму велике потомство! От мінімум троє малюків. Як у тому мультику “чотири синочки та лапочка-дочка”.
А потім пропозиція, весілля, медовий місяць. Я знала, які наслідки будуть після вагітності, але мене це не зупинило.
Тоді Мартусі, нашій донечці, був тільки рочок. Я дуже люблю дівчинку та всіляко намагаюся про неї потурбуватися. Правда, без підтримки чоловіка це дуже важко.
Після вагітності я поправилася на 30 кілограмів. З’явилися варикозні розширення на ногах, целюліт, висипання не тільки на обличчі, але й на спині. А ще шрам після розтину.
Я одягала широкі джинси та светри з капюшонами. Якщо сукні – тільки довші та без форми. Не хотіла, щоб одяг підкреслював мої зайві сантименти.
Після народження чоловік втратив цікавість. Йому нічого в мені не подобалося:
– Ти коли востаннє йшла у зал? Купи собі абонемент!
– Може, варто записатися у салон краси?
– Господи, у тебе гардероб 40 річної бабки!
Такий стрес я почала заїдати шкідливою їжею. Наприклад, на прогулянці з донечкою купувала собі печива “Марія”, дві пачки. Або ж бургер, паніні, хот дог. Запивала все колою та соком.
А потім Олег прийшов, мовчки зібрав всі речі:
– Я подаю заяву на розлучення. От глянь на себе у дзеркало! Мені з такою жінкою соромно кудись виходити!
Правда, у мене не було часу на те, щоб рюмсати та опускати руки. Здавалося, що донька була моїм заспокійливим та допомогла пережити розлучення. Ну, тобто не сама Марта, а всі ці турботи навколо малюка.
На щастя, моя мама була поруч. Вона приїжджала на вихідні, забирала Мартусю. А потім допомогла знайти садочок. У мене з’явився вільний час на спорт.
Спершу починала з вечірньої пробіжки та корисної їжі. На сніданок каша, на обід гречка або ж рис, далі пробіжка. Свіжі овочі та фрукти, клітковина, вітаміни.
Потім записалася на фітнес, якраз відкрили невеликий зал біля мого будинку. Так я познайомилася зі своїм теперішнім чоловіком Андрієм. Він якраз був власником, ми часто бачилися. Наявність Мартусі його ніяк не злякала. Навпаки, він дуже полюбив її.
Зараз доньці 5 років, вона професійно займається гімнастикою. А ще у нас поповнення у родині – син Мишко. Такий кумедний малюк. До речі, Андрій мене всіляко підтримував до та після вагітності, бігав зі мною, навіть на дієту сів!
Тиждень тому я випадково зустріла Олег у магазині. Набрав кілограмів 10 мінімум, лисий, непоголений. Ще й одягнутий у старі джинси, видно животик, у продуктовому кошику – чипси, сухарики, пиво.
Я просто розвернулася та пішла. А що робити? Починати з ним розмову у стилі старих добрих приятелів? Або ж хизуватися, яке у мене кайфове життя? Чи ще роздягтися та показати кубики пресу? Ні.
Однак, переконалася, що карма точно існує. Адже не треба вимагати від свого партнера того, що сам не можеш дати.
А ви погоджуєтеся з такою думкою? Дівчина вчинила правильно? Якби Олег просив про другий шанс, що б ви сказали?