Вона вже обійшла магазини, купила подарунки батькам, братові та його дружині, племінникам. До столу купила дещо. Все зараз можна купити скрізь, не з порожніми ж руками їхати.
Аліса збиралася провести Новий рік із друзями, але передумала. До батьків збирався приїхати брат, з яким вони бачилися не так часто, як хотілося б.
Вона вже обійшла магазини, купила подарунки батькам, братові та його дружині, племінникам. До столу купила дещо. Все зараз можна купити скрізь, не з порожніми ж руками їхати.
Тато любить “суху” ковбасу, так він називає сирокопчену, та гарну каву, мамі подобаються екзотичні фрукти та сири. Племінникам – готові солодкі подарунки.
Аліса прикрасила невелику ялинку, подивилась у вікно. Скрізь блимали гірлянди. У всіх новорічний настрій, а вона згадувала своє недавнє розлучення. Усього три місяці минуло.
Аліса боролася із сім’єю чоловіка два роки. Свекруха, дуже гостинна жінка, запрошувала та приймала всіх родичів, друзів, знайомих, близьких та сьому воду на киселі.
Приймала та постійно привертала до цього Алісу та свого сина Дмитра. Виявилося, що Діма дуже вдало одружився. Дружина з великою квартирою – є де гостей розмістити. Три кімнати, дітей немає, для двох це забагато.
Гості були різні. Хтось поводився тихо і приходив тільки переночувати, хтось вимагав обслуговування, сніданки, обіди та вечері. Одні виїжджали, з’являлися інші. Здавалося, що потік нескінченний.
– Треба допомогти мамі, там у неї теж все зайнято, а кімнати лише дві.
Останньою краплею стало зізнання гостей. Аліса була зайнята роботою, квартальний звіт, ревізії, перевірки.
Якось вона не встигла приготувати вечерю і запропонувала гостям самим цим зайнятися, можна й за пельменями в магазин сходити. Швидко і ніхто голодувати не буде поки вона на роботі.
– Це ми маємо йти в магазин?
– А хто ж? Я на роботі.
– Ми? Які привозимо цілі сумки продуктів із села? М’ясо, яйця, кролятину, сало, овочі. А ти хочеш, щоб ми їли пельмені з крамниці! На цей раз було два кілограми фаршу, могла б сама пельменів наліпити.
– Яке м’ясо, які овочі? А, я, здається, здогадуюсь! Вечеряйте там, куди привезли продукти.
– Ні, Ельвірочка казала, що всі продукти тобі передасть, ми ж тут живемо.
Після цього почалися розбирання з чоловіком, зі свекрухою. Гості поїхали, приїхали наступні, але Аліса їх не пустила. Свекруха влаштувала скандал. Діма підтримав матір.
– То ти через продукти? А Діма до мене на обід ходить, щодня, між іншим, – кричала свекруха. – Важко тобі вечерю приготувати та кашу на сніданок зварити?
– Ваші гості кашу не їдять, їм на сніданок подавай котлети з пюре та бутерброди з червоною рибою. А вечеря взагалі, як в ресторані.
– Не щоразу ж такі гості.
– Не щоразу, але більшість. Обідає Діма у вас? Нехай тепер і снідає у вас, і вечеряє. Сюди ніхто більше не зайде!
– Не гарячкуй, подумай. Ми ж сім’я. Що родичі скажуть, як про нас подумають?
– Мені все одно, як вони думатимуть!
– Ти не можеш так зробити, до нас уже їде родина дядька Кості. Їх багато, їм у вас сподобалося. Не будуть же п’ятеро жити в одній кімнаті, у них діти підлітки.
– Будуть. А можете зняти їм готель!
– Розумна? Що вони про нас розкажуть усій рідні?
– Все! Мені ця ваша гостинність набридла! Якщо ви така хороша, то хай усі й живуть у вас, хоч циганський табір.
– Принесу я тобі м’яса шматок та картоплі. Влаштувала тут через їжу скандал.
– Ні, мені не потрібні тут гості. Це не через шматок м’яса.
– Синку, Дімо, ти послухай тільки, що вона каже! Ходімо до мене, а вона хай подумає, як це без чоловіка жити. Прибіжить!
– Підеш з мамою – назад не пущу. Двічі повторювати не буду.
– Не пустить вона! Куди ти подінешся? Діма – ідеальний чоловік, поступливий, розумний, добрий, зарплата хороша. А головне рідню шанує. Тобі в нього повчитися треба.
Діма не знав, що робити. Мама авторитет, а втрачати дружини не хотілося. Піде – дружину втратить. Залишиться – мати образиться. Третього не дано.
А в казках три дороги, ліворуч, праворуч і прямо. Прямої дороги, щоб усе добре було, немає. І що вибрати? Мама поспішала, а Аліса мовчала, вона вже сказала своє слово.
Дмитро пішов із мамою. Повернувся за два дні.
– Алісо, вистачить гніватися, завтра приїжджають гості.
– А мама знає, що ти тут?
– Ні, вона чекає на тебе.
– Передай мамі, що я за тобою не прийду. І ще! Ваших гостей тут не буде! Речі одразу збереш?
– Алісо!
– Ви дали мені час подумати, я подумала. У тебе час теж був. Ти за гостей? Значить, без мене.
Розлучення відбулося. Свекруха була незадоволена. Зате Аліса почала жити спокійніше, хоч і без чоловіка.
Запах кави поширився по кімнаті. Можна випити філіжанку або навіть цілий келих, ніхто не відволікає, не вимагає сніданок чи вечерю. Не треба прати, прибирати, мити, бо ніхто не смітить.
Завтра вранці Аліса їде. Телефонний дзвінок пролунав несподівано. Колишня свекруха. Вирішила привітати з прийдешнім святом? Щось сталося з Дмитром? Аліса розмірковувала, відповісти чи ні. Свекруха набирала вже втретє.
– Слухаю, вас Ельвіро Володимирівно.
– Алісо, у мене до тебе справа. Новий рік, а гостей наїхало багато. Тільки переночувати!
– У мене не готель! І взагалі, мене не буде, я їду.
– Це ще краще. Ми не будемо тобі заважати. Порядок гарантую. У мене є ключі. Ти навіть не помітиш, що у квартирі хтось був.
– Я вам сказала – ні! Не дзвоніть мені більше. З прийдешнім.
Аліса допила каву. Настав час спати, вставати рано. Ключі? Невже тоді Дмитро не загубив комплект? Довелося терміново викликати майстра та міняти замки.
Аліса вже приїхала до батьків, а на телефоні було п’ять пропущених від колишнього. Цікаво. Телефон знову завібрував.
– Алісо, я хотів переночувати, у мами просто прохідний двір. Ти змінила замки?
– Змінила, а ось чому в тебе є ключі? Ти вже мені не чоловік. Навіщо відчиняєш?
– Я не мав рації. Відчини, ти ж удома.
– Пізно, у тебе є мати. А у квартирі нікого немає, я поїхала. Не приходь більше і не дзвони. Нехай мама теж забуде про мене. У мене своє спокійне життя, у вас своє з нескінченними гостями.
– Алісо, я все зрозумів. Я подумав! Спробуємо розпочати спочатку. Дай мені шанс!
– Шанс, щоб потім твоя мама знову скористалася мною? Ні. Ти не зможеш їй протистояти, ти надто слухняний, добрий. Ти зручний для мами, шукай собі іншу дружину із квартирою. І шануй родичів. Мама цього дуже хоче.
Аліса чудово провела свята у колі своєї родини, а потім повернулася до своєї великої, але тихої квартири. Колись там буде чути дитячий сміх, і гості будуть лише бажані. У неї усе попереду.
