ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ ГЕРОЮ!!!!!МИ ТЕБЕ НЕЗАБУДЕМО!!!!!ТАК РАНО ТИ ПІШОВ ВІД НАС...


Молодші за віком бійці називали його "Батя", адже таких, як він, на фронті - одиниці.

Таких людей і в звичайному житті - одиниці.

Треба допомога - кликали Батю. Треба порада - звертались до Баті. І це не через його вік, це через його характер та душевну доброту, яка виливалася в опіку та турботу над іншими.


Нещодавно його сину виповнилося 13 років. Батя зателефонував та привітав свою дитину, а через 2 години його не стало.ПИШЕhttps://www.facebook.com


Олександр Борисович Бойко народився 18.01.1973 року у Києві.

Закінчивши 9 класів школи, вступив до вищого професійного училища, де здобув фах зварювальника.

Працював водієм в таксі, ескпедитором, останнє місце роботи - сортувальник в "Епіцентрі". Олександр Борисович полюбляв чоловічі заняття - риболовлю та полювання, причому в останньому здобув неабияких успіхів.

Дуже вимогливий до себе та оточуючих, відвовідальний та сильний духом, він мріяв про прості, але важливі речі - про краще життя своєї країни та велику щасливу долю для своїх дітей.

Спочатку Олександр пішов у війсккомат добровільно, у третю хвилю. Відслужив зенітчиком у прикордонних військах. Але він не хотів зупинятися і тому 18.05.2016 року був призваний Деснянським РВК міста Києва на військову службу за контрактом.

Старший матрос, оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Він дуже любив читати. У відносно тихі вечори Олександр Борисовач дуже часто усамітнювався разом із книжкою на ліжку, над яким висів автомат.

Загинув 9 листопада о 8.20 поблизу села Павлопіль Волноваського району Донецької області під час бою з ДРГ ворога, яка підійшла до наших позицій. Куля потрапила Олександру у серце, а його побратим був поранений.

Похований 12 листопада у Києві. Залишились батьки, дружина та двоє дітей.

Він був справжнім воїном та опорою для побратимів. Він був звичайною веселою людиною, яка пішла на захист України за покликом свого серця.

Яке страшне слово.

Був. Був. Був.

ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ ГЕРОЮ!!!!!МИ ТЕБЕ НЕЗАБУДЕМО!!!!!ТАК РАНО ТИ ПІШОВ ВІД НАС... ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ ГЕРОЮ!!!!!МИ ТЕБЕ НЕЗАБУДЕМО!!!!!ТАК РАНО ТИ ПІШОВ ВІД НАС... Reviewed by Марія Кузьмин on 1.12.16 Rating: 5