Крик душі: На днях, доля закинула мене в Конча-Заспа. Знаєте, що мене вразило найбільш за все? Ні, не палаци і не вілли...



На днях, доля закинула мене в Конча-Заспа, в районі села Козин. Знаєте, що мене вразило найбільш за все у цьому блатному царстві?Ні, не палаци і не вілли по 10000000$, хоча і вони також.Сообщает http://goruzont.blogspot.com


Мене привели в ступор ПАРКАНИ, якими всі ці вілли огороджені.



Майже кожен будинок огороджений забором висотою в 2,3,4. а то і 6 метрів на будь-який смак: ковані, із цегли, бетонні, із стальних плит, у вигляді китайської стіни, оздоблені мармуром, міддю, золотом. На деякі забори витрачено матеріалів, яких вистачило б ще на один будинок. І чим дорожча вілла, тим вищий і товстіший паркан. Деякі екземпляри взагалі курйозні, це коли будиночок бідніший і меньший ніж забор.


Звідки така жадоба до фортифікаційних споруд?


Що вони за ними ховають? Свою ницість?


Це неймовірно сумне видовище. Це психіатрія. Наявність якоїсь новітньої української хвороби. Називається вона - добровільна ізоляція, а іншими словами - банальне жлобство! Якщо ви, ті хто за тими парканами живе, так не любите людей довкола, то і по вулиці тоді ходіть із якимись щитами чи в скафандрах, а раптом хтось накинеться на вас чи плюне !


Знаєте, що я нам всім раджу - кожного кандидата в депутати чи в президенти перевіряти на наявність такого паркану. Балотуєшся - показуй фото обійстя. Людина чесна та дружелюбна не буде відгороджувати себе від тих, з ким збирається будувати родинні стосунки. Ховати все, і самому ховатись за високим парканом і водночас, прозоро і відкрито керувати країною - речі не сумісні, до Фрейда не ходи.
Крик душі: На днях, доля закинула мене в Конча-Заспа. Знаєте, що мене вразило найбільш за все? Ні, не палаци і не вілли... Крик душі: На днях, доля закинула мене в Конча-Заспа. Знаєте, що мене вразило найбільш за все? Ні, не палаци і не вілли... Reviewed by Марія Кузьмин on 5.12.16 Rating: 5