НЕЙМОВІРНА ІСТОРІЯ: ВОНА МЕНЕ ВРЯТУВАЛА, ЩОБ Я ЗАХИЩАВ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ


Ї
 Неймовірна історія: Вона мене врятувала, щоб я захищав свою Батьківщину
Коли розпочався Майдан, Степан Курач був серед тих, хто першим став на захист Батьківщини. А опісля – подався на Схід, де розгорілася справжня війна, пише газета “Експрес”.

“Звісно, старенькі батьки дуже переживали за мене, проте мама благословила боронити свою землю від агресора, – розповідає чоловік. – Згодом я опинився біля Іловайська. Разом із побратимами ми мріяли про закінчення війни, навіть не підозрюючи, що вона триватиме й донині. Будували плани на майбутнє, мріяли про те, як Україна вступить до Європейського Союзу і стане міцною, високорозвинутою державою, як наші люди заживуть гарно та заможно.

А одного разу сталося те, що я й досі не можу пояснити… Того вечора ми, страшенно втомлені боєм, у якому втратили шістьох хлопців, буквально падали з ніг.
Тож вирішили поставити двох вартових і трішки поспати. Заснули в одязі. Хто приліг на спальний мішок, хто примостився на курточці, а хто й просто на землі”. Степан заснув, притулившись спиною до дерева. Аж раптом його хтось потрусив за плече. Розплющив очі. Перед ним – Галинка. Його перше і єдине кохання. Він і нині пам’ятає той день, коли, п’ятикласник, побачив на лінійці першого вересня маленьку першокласницю. Побачив – і зрозумів, що в його серці щось враз змінилося. Згодом він прийде з армії, вступить до інституту й на п’ятому курсі, працюючи на виробництві, освідчиться їй і запропонує стати його дружиною.

“Галочка була найкрасивішою нареченою у світі, – пригадує Степан. – Кожного дня я приносив їй квіти, пелюстки яких сипав на наше ліжко, подарунки, улюблені цукерки. Я кохав її до нестями і вранці, прокинувшись, лежав та милувався вродою своєї дружини, яка спала, пригорнувшись до моїх грудей.

Проте через три роки ми розлучилися. Ініціатором була моя кохана, яку я замучив своїми патологічними ревнощами. Ревнував не лише до чоловіків, які часто кидали погляд на мою дружину, а й навіть до її брата, наших батьків та сусідок. Досить було їй піти до сусідки й залишитися там довше ніж на п’ять хвилин, як одразу влаштовував скандал. І якось вона, розридавшись, сказала, що кохає мене понад усе, проте жити зі мною не може.

Після розлучення Галочка з батьками виїхали з нашого міста, і я ніяк не міг її розшукати. Переживав страшенно, постійно картав і звинувачував себе у всьому.

І ось через 15 років моя Галочка стоїть переді мною й наказує негайно розбудити побратимів. Вона сказала, що сепаратисти майже поряд, і часу в мене як командира немає. Я хотів розпитати її, звідки вона про все це знає, однак у її погляді було щось таке, що я повірив її словам і кинувся будити хлопців, які разом із вартовими міцно спали. Ще за хвилину-другу нас атакували сепаратисти. Якби не Галочка, то всіх убили б. Саме вона врятувала життя і мені, і ще майже 30 бійцям”.

Після бою, у якому вони дали жару ворогам, Степан кинувся шукати кохану. Проте її ніде не було. Зрештою, звідки їй узятися в цьому пеклі, яким у ті дні став Іловайськ?!

Читайте також: ЮНИЙ АНГЕЛ-ОХОРОНЕЦЬ: 14-РІЧНА ВОЛОНТЕРКА ЗІ ЛЬВІВЩИНИ ВРЯТУВАЛА ЖИТТЯ ДЕСЯТКАМ ДІТЕЙ

Минуло два місяці, і чоловік приїхав додому. Того ж дня кинувся знову розшукувати екс-дружину і… Виявилося, що цього дня на могили рідних у його місто приїхали батьки колишньої дружини. А Степан прийшов із матір’ю до могил дідуся та бабусі. “Я кинувся до них і почав розпитувати, де моя Галочка, – чоловік ледве стримує сльози. – Розповів, як вона нас врятувала. І сказав, що хочу зустрітися з нею й подякувати. У відповідь моя колишня теща розридалася. Бо Галочка померла десять років тому. Після розлучення вона влаштувалася в новому місці на гарну роботу, мала багато залицяльників, проте заміж так і не вийшла. Усе говорила батькам, що не зможе ніколи покохати так, як мене. Часто переглядала наші спільні фото, цілуючи мене, і сумно зітхала. Коли ж батьки запропонували повернутися до мене, то Галочка не захотіла, бо боялася, що знову псуватиму життя своїми ревнощами. Згодом вона купила собі мотоцикл і часто їздила нічним містом. Так, як колись ми роз’їжджали удвох. Під час однієї з таких поїздок вона потрапила в ДТП. Лікарі зробили все можливе, проте крововтрата була надто великою.

Її батьки розповіли, що перед смертю вона сказала: якщо коли-небудь вони зустрінуть мене, то щоб переказали – вона завжди кохала лише мене. А коли мені загрожувала смертельна небезпека, то кохана явилася з того світу, аби врятувати…

Спершу все це не вкладалося в моїй голові, і я думав, що втрачаю здоровий глузд. Поїхав на кладовище, де похована моя Галочка, і подякував за те, що врятувала моїх бійців. А тоді почав просити, аби забрала мене до себе, бо жити без неї я не хочу. Я страшенно схуд, втратив сон, і батьки почали дуже хвилюватися за мене.

А тоді повезли мене до одного священика, який, подейкують, вміє проганяти від людини все лихе. Він висповідав мене, а тоді довго-довго розповідав про те, що душі померлих знають, як ми живемо, чим переймаємося. І мовив, що душі Галочки неспокійно і прикро через те, до чого я себе довів. Мовляв, вона мене врятувала не для того, аби я скнів, а для того, щоб і далі захищав свою Батьківщину. Після цих слів у мене відкрилося друге дихання. І нині я знову в зоні АТО бороню рідну землю від клятих ворогів. І якщо навіть покійні нам допомагають, то перемога буде за нами!”

Олеся МАКСИМЕЦЬ
НЕЙМОВІРНА ІСТОРІЯ: ВОНА МЕНЕ ВРЯТУВАЛА, ЩОБ Я ЗАХИЩАВ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ НЕЙМОВІРНА ІСТОРІЯ: ВОНА МЕНЕ ВРЯТУВАЛА, ЩОБ Я ЗАХИЩАВ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ Reviewed by Марія Кузьмин on 25.11.16 Rating: 5