Особлива каста воїнів: як "козацький спецназ" наводив жах на ворогів України



Козаки-пластуни. Фото: Інформатор. 

Героїчна оборона Криму під час російсько-турецької війни, якою так хизуються у Кремлі, була, насправді здобута українськими добровольцями, зокрема – пластунами, які наводили жах на десант союзників.

Кубанські пластуни, і зокрема пластуни були опорою і вірними охоронцями рубежів Російської імперії. Вони наводили жах на черкесів, татар і турків, європейські армії і більшовиків. Навіть вороги захоплювалися їх винахідливістю і відвагою, передають Патріоти України з посиланням на Інформатор.

Пластуни у кубанців стали особливим родом козацьких військ, військова слава яких увійшла в віки. Зародилися пластуни ще на Запорізькій Січі: в пониззі Дніпра, вони відточували свою майстерність і загартовували характер у безперервних битвах з поляками, татарами і турками.

Назву “пластун” виводять з українського слова “пластувати” – повзти, хоч деякі вважають, що це ім’я пішло від козака на прізвисько Пластун. Після зруйнування Січі пластуни сформувалися в особливі військові підрозділи, які виконують широкий спектр складних і небезпечних завдань – від розвідки до диверсій в тилу ворога. На межі XVIII і XIX ст. пластунські загони вже входять до складу Чорноморського козачого війська, а згодом стають невід’ємною частиною Кубанського козацтва, де несуть важливу службу з охорони південного кордону Російської імперії. Саме на Північному Кавказі сформувався легендарний тип пластуна, який змусив вважати себе не інакше як предтечею сучасного спецназу.

Навіть в ті часи, коли пластуни не важалися козацької елітою, потрапити в їх ряди міг далеко не кожен. Найчастіше спеціальність пластуна передавалася у спадщину або ж ними ставали козаки, які джурами з малих років прислужували досвідченим бійцям. Але і цього було недостатньо. Майбутній пластун повинен був володіти не тільки фізичною силою і міцним здоров’ям, а й певними рисами характеру – витриманістю і холоднокровністю, а також бути невибагливим у побуті, витривалим в поході і терплячим в бою. Не кожен зможе годинами безперервно сидіти в холодній воді або під палючим сонцем. Гарячу вдачу і яскрава зовнішність могли згубити пластуна – невипадково це був переважно спокійний і малопримітний народ.

Пластунам доводилося виконувати набагато більш широкі обов’язки, ніж інші військові підрозділи. Вони були слідопитами і розвідниками, диверсантами і стрільцями, їм необхідно було знати артилерійську і саперну справу, майстерно лазити по горах і плавати в бурхливих річках, більш того, війна змусила їх опанувати навичками ведення рукопашного бою. Довгий процес навчання військовому ремеслу був запорукою виживання пластуна в умовах постійних набігів горян і суворої Кавказької природи. У пластунському лексиконі навіть з’явилися нові терміни, що характеризують бойові дії козаків: “постріл на хрускіт” – здатність вражати будь-яку мету при поганій видимості або її відсутності, “вовча паща” – вміння провести блискавичну разючу атаку або “лисячий хвіст” – мистецтво замітати свої сліди при поверненні із завдання.

Одяг, який носили козаки-пластуни був максимально легким, зручним і непомітним, щоб не заважати скритності, маневреності та швидкості пересування. Пошарпана черкеска, застаріла папаха з башликом, шкіряні капці робили пластунів дуже схожими на корінних мешканців передгір’їв Кавказу, що дуже добре маскували їх переміщення. На поясі у пластуна, зазвичай, висів довгий кинджал, порохівниця і мішечок для куль, а в руках він тримав далекобійний штуцер. Незамінним предметом для козака була нагайка, яку використовували і в бою, і для погона коней, і в полюванні.

Пластунські підрозділи брали участь практично у всіх війнах, які вела Російська імперія, починаючи від Російсько-турецької війни 1787-1791 років і закінчуючи Першою світовою. Однак, пластунська піхота була введена в штат російської армії лише у 1842 році. У деяких ситуаціях пластуни мали явну перевагу перед регулярної піхотою: їх вміння безшумно і раптово підкрастися до ворога, заплутати сліди або вибудувати хитромудрі пастки не раз рятували російську армію від повного розгрому. Так, в листопаді 1855 року в період Кримської війни, коли військове керівництво Росії ганебно втекло і програвало битву за битвою, пластуни вночі ліквідували ворожу мортирну батарею, що доставила оборонцям Севастополя багато проблем. Козаки попутно перебили у ближньому бою значну частину противника і захопивши з собою три гармати.

Героїчна оборона Криму, якою так хизуються у Кремлі, була, насправді здобута українськими добровольцями, зокрема – пластунами, які наводили жах на десант союзників. Історія нам залишила чимало славних імен козаків-пластунів, про їх хоробрість і подвиги складали легенди і пісні. Одна з найбільш яскравих героїчних сторінок пов’язана з обороною Сарикамиша у 1915 році. Добірні турецькі війська почали масштабний наступ в районі цього прикордонного містечка, і в запеклих боях російська армія поступово здавали свої позиції.

На допомогу захисникам Сарикамиша підійшов козачий полк у складі якого була 2-а пластунська бригада генерала І.Є. Гулиги. У важких погодних умовах при 30-градусному морозі і заметах по пояс пластуни нічним кидком атакували і захопили штаб турецької піхотної дивізії. Біля підніжжя гори сталася жорстока і мовчазна рукопашна сутичка, у якій козаки поклали близько 800 турецьких солдатів і офіцерів. Цей момент став переломним у битві за Сарикамиш, а генерал Гулига за успішну операцію був нагороджений Георгіївською зброєю і Орденом Святої Анни 1-го ступеня.

Після більшовицького перевороту пластуни повторили долю козацтва в цілому. Політика радянської влади була спрямована на поступове знищення цього шляхетного стану. Голод, розкозачення, репресії – методи військового комунізму – змусили одних організовувати повстанські загони, а інших емігрувати за кордон. Лише під час Голодомору 1932-1933 рр. вимерло щонайменше дві третини наслення Кубані – з 6 млн чоловік в 1929 р. у 1934 р. залишилось всього два. Це підштовхнуло кубанців на тотальний спротив більшовикам. Сотні тисяч козаків йшли у німецькі частини СС щоб помстити невинно замордовані мільйони кубанських українців.

Інша частина кубанців служила на боці радянських військ, і під час Другої Світової пластуни не раз відзначалися на фронті. У складі 9-ї пластунської стрілецької дивізії вони брали участь у Вісло-Одерської, Моравсько-Остравський, Празької та інших операціях, визволяли Краків, Ратибор, Троппау, а закінчили війну під Прагою. Втікаючи від більшовицьких репресій, козаки вливалися у новостворені формування морської піхоти США та Іноземного легіону Франції.


Особлива каста воїнів: як "козацький спецназ" наводив жах на ворогів України Особлива каста воїнів: як "козацький спецназ" наводив жах на ворогів України Reviewed by Леся Іваночко on 26.9.16 Rating: 5